Андрій "Дизель" Яценко: Продюсер премії "Еммі" зв'язався з нами і запропонував номінувати наш вертикальний концерт
Однією з породжених карантином інновацій стала концепція "вертикальних концертів", яка зрештою може виявитися найбільш ефективним рішенням для live-концертів в умовах пандемії.
7 червня легендарний гурт "Green Grey" дав концерт на території київського готелю "Братислава", і, незважаючи на досить велику кількість глядачів, музиканти не порушили правил карантину. Яким чином?
Сцена, на якій виступали артисти, була розташована на даху, а глядачі дивилися й слухали концерт з балконів готелю. Водночас у кожному номері було не більше чотирьох меломанів одночасно.
Такий концертний формат виявився справжнім порятунком для українських музикантів, які з березня не мають можливості наживо виступати для публіки.
Як народилася концепція вертикальних концертів та чому нею зацікавилися продюсери головної телевізійної премії США "Еммі", ми запитали в автора ідеї та незмінного гітариста гурту "Green Grey" Андрія "Дизеля" Яценко.
— Привіт, бро! За придуману тобою концепцію "вертикальних шоу" українські артисти повинні тебе на руках носити...
— Ні-ні, не треба мене на руках носити, до біса це! Я все своє життя займаюся українськими музикантами.
Усі вони так чи інакше були пов’язані зі мною або в контексті джем-сейшенів та фестивальних проєктів, або в рамках розкрутки. Я завжди поруч із ними. І вдячний за ту повагу, яку я відчуваю з їхнього боку.
— З початком карантину багато українських музикантів залишилися без засобів до існування, адже без живих виступів не стало й заробітку. А коли стало ясно, що відновлення концертної діяльності влада дозволить нескоро, більшість артистів взагалі занурилися в депресію. Ти сам-то як сприйняв цю ситуацію з карантином та кризою?
— Я сприйняв цю ситуацію по-китайськи.
— Ну, з урахуванням, що коронавірус прийшов саме з Китаю...
— Ні-ні, не в цьому сенсі (сміється).
У китайців слово "криза" складається з двох ієрогліфів, один з яких означає "небезпеку", а інший — "можливість". Тому особисто для мене карантин, як не парадоксально, став якоюсь критичною точкою та підштовхнув до активних дій — я відчув можливість, незважаючи на небезпеку.
Так, для багатьох музикантів у березні настали важкі часи. А якщо вірити американським експертам, то навіть при вдалому збігу обставин шоу-бізнес почне оживати лише у 2022 році.
І в цьому вимушеному простої криється, крім колосальних фінансових втрат, ще й інша небезпека — перегрів так званого відкладеного попиту. Живі концерти просто перестануть бути важливою складовою життя людей. Публіка почекає-почекає, та й махне рукою.
— Так, очікування могло затягнутися надовго.
— Ото ж бо й воно! І в такій ситуації мені було важливо не допустити цього самого перегріву відкладеного попиту. Тому що це у 90-х роках музика була формою релігії. А зараз музика існує десь в одному ряду з холодильником, мікрохвильовкою та годинником "айвотч".
Та й "Green Grey" — це не просто гурт за типом "є концерти — добре, немає концертів — погано". Ми не клерки шоу-бізнесу, ми винахідники.
Сидіти і скаржитися на долю — це не про нас.
Тим більше, що ми вміємо заробляти гроші, ось у чому суть. Хоча гроші ніколи для нас не були метою.
— Тобто, тобі не довелося просити про допомогу друзів та знайомих?
— Просити не доводилося, але друзі нам і без цього допомагали. А друзів у нас багато, і вони не дали нам відчути тяжкість економічної кризи, у якій опинився, по суті, весь світ.
— А ти на карантині поводився як законослухняний громадянин чи рок-н-ролив?
— Я був абсолютно законослухняним громадянином. Наприклад, у мене є власний бар. "Diezel Star Bar" називається. Мені його подарували на Новий рік, а вже в лютому я зробив його рентабельним.
— Це круто!
— Ага. А коли почався карантин, я його закрив. І досі так і не відкрив. Це ж законослухняний вчинок, чи не так?
— Більш ніж! Тобто, ти постраждав як типовий український малий підприємець?
— Ага, як нормальний український ресторатор. Але, з іншого боку, якби не трапилася ця біда з пандемією, то нові чакри так і не були б відкриті. Просто не було б часу подумати.
А як тільки ми перестали думати про "небезпеку" у слові "криза", а зосередилися на "можливості", то й виникла ідея "вертикальних концертів".
— В уявленні багатьох людей твоє життя на карантині складалося тільки з гітари, джойнтів та бурбона. А, забув — іще з оголених фанаток, з якими ти час від часу "залягав на капремонт". А як насправді проходили дні в ізоляції у рок-зірки?
— Ну, по-перше, бурбон я вже не п’ю, у кращому випадку можу випити пшеничного фрешу. Так я називаю пиво.
Бухати — це вже не тема.
А щодо фанаток... У мене є прекрасна дружина, з якою я вже 17 років у шлюбі і щасливий безмежно. У мене дві собаки — кокер-спанієль на ім’я Гуччі та англійський бульдог Бенджаман або просто Беня.
Так що моє життя в ізоляції — ніяких ексцесів, такий рівний помірний карантинчик.
— Ідилія просто!
— Ага! (сміється). Але, як ти сам розумієш, карантинити в колі сім’ї мені довелося недовго — вже через тиждень я почав думати, що з усією цією ситуацією робити. Причому не стільки через відсутність грошей, а більше, мабуть, через нудьгу.
— Так звідки нудьзі взятися? Он багато музикантів почали влаштовувати онлайн-стріми прямо зі своїх квартир. А тебе чим не влаштовував цей формат?
— Ну от якраз з цього все і почалося. Мені дзвонили звідусіль і пропонували зробити стрім то так, то сяк, то з дому, то зі студії. Багато було пропозицій, і нарешті я погодився.
Прийшов до одних хлопців в студію, подивився — начебто все класно, екрани всюди, камери хороші. Став грати… а сам не розумію, для кого я це роблю. Ну ось, погодься, смішно ж приймати героїчні пози і робити вигляд, ніби "качаєш" стадіон, хоча навколо тебе нікого немає. Нудно мені стало.
Щось таке дуже сентиментальне є у всіх подібних стрімах, згоден? Тобто, усе не в тему. Без реальних глядачів грати неможливо. І тоді я почав шукати відповідне місце для стрімів іншого формату — так, щоб на відкритому повітрі, щоб хоч якісь глядачі-слухачі прийшли. Звісно, дотримуючись дистанції.
Ну ось шукав-шукав і знайшов кілька житлових комплексів, де дуже класно виглядав би такий концерт — типу ми у дворі виступаємо, а люди на нас з вікон дивляться.
Але саме у цей час Девід Ґетта зробив схожий концерт у житловому комплексі, випередивши нас буквально на тиждень. І ми почали думати далі і придумали "вертикальні концерти".
Як виявилося згодом, це єдиний спосіб монетизувати живу музику в умовах карантину.
— Вибір припав на готель "Братислава" тільки через її архітектуру, зокрема через дах сусіднього корпусу, який проглядається з усіх балконів?
— Не тільки. Готель "Братислава" — це місце, звідки колись починався наш шлях у шоу-бізнес. У нічному клубі "Нью-Йорк", який знаходиться поруч з "Братиславою", "Green Grey" відіграли свій перший концерт.
Перший в Україні салон краси відкрився саме в "Братиславі" — його відкривала наша подруга, і ми його навіть розкручували. Там само мені й дреди вперше зробили.
Та й сам я жив на районі неподалік. Тобто, вибір "Братислави" був абсолютно вірним навіть на якомусь символічному рівні, не тільки на практичному.
— І саме там ви з Муріком дали перший у світі вертикальний концерт!
— Ага! Запалили не по-дитячому! І цей концерт побачив у США один із продюсерів премії "Еммі" Джордж Леклер. Зв’язався з нами через друзів і запропонував номінувати на "Еммі" наш вертикальний концерт як "шоу, яке було зроблено в умовах пандемії".
Так що будемо номінуватися, що вже тут поробиш. Панування над світом треба з чогось починати (сміється).
Мало того — зараз ми будемо робити перший у світі вертикальний рок-фестиваль, відзнімемо його красиво і теж подамо на номінацію, якщо вже ці ворота відкрилися.
— Круто!
— Ага! Якщо у 90-х, у період музичного ренесансу, ми почали робити якісь речі першими в Україні, то карантин зрівняв всіх у світі, від Китаю до Америки, й у нас з’явилася можливість відзначитися не тільки на своєму локальному рівні, а й стати в чомусь першими у світі. Бадьорить, скажи?
Тим більше, що Джордж Леклер представлятиме наш формат всюди у світі і навіть хоче запропонувати його для проведення "Оскара", "Греммі" й, власне, "Еммі".
І пропозиції з заявками вже посипалися з Канади, Австралії, Китаю, Арабських Еміратів — всі хочуть адаптувати під себе нашу концепцію вертикального шоу.
Я до чого все це говорю? Не було б криз, не було б і можливостей.
— Але ти юридично зафіксував за собою ідею "вертикальних концертів"?
— Так, звісно. Ідея належить мені і моїй команді.
— Це означає, що якщо хтось у світі захоче провести вертикальний концерт, вони спочатку будуть змушені заплатити тобі якусь копійчинку, так?
— Абсолютно правильно. Причому ми юридично оформили всі права тільки для того, щоб номінуватися на "Еммі".
Ми не боялися, що хтось за кордоном раптом вкраде нашу ідею. Там шанують авторське право, і якщо щось інноваційне та цікаве починає десь працювати, то легше один раз це купити, ніж потім все життя виплачувати неустойки.
А якщо говорити про українських артистів, то ми з радістю дозволяємо їм використовувати цей формат абсолютно безкоштовно. Під нашою егідою на майданчику у "Братиславі" пройшли вже кілька концертів інших артистів, а незабаром відбудеться ще й фестиваль.
— Мешканці будинків навколо готелю не скаржаться на шум, чи ви з ними якось домовилися?
— Ну, по-перше, на концертах у "Братиславі" використовується кардиоїдна система звуку, тобто звук відкривається у повному обсязі лише на якійсь певній відстані. Тобто, відміряй відстань від колонки до балкона — і все ок. Завдяки цьому навколо готелю музика звучить досить тихо і нікому не заважає.
А по-друге, ми закони не порушуємо і закінчуємо концерти о 21:55. До того ж погана музика в "Братиславі" не звучить, цим займаюся я особисто.
Комусь з артистів подобається наш формат, комусь не подобається, але при цьому всі розуміють, що на сьогоднішній день це єдина форма реалізації та монетизації для багатьох музикантів.
Тобто, можна, звичайно, виступати у концертному залі, де публіка розсаджена у шаховому порядку, але мені важко уявити, як на рок-концерті люди зуміють зберегти цей порядок.
— А ліжка з номерів адміністрація "Братислави" збирається повиносити?
— Навіщо? Ти приходиш на рок-концерт з дівчиною, але при цьому повністю ізольований від інших глядачів. Ці сексуальні вібрації дуже добре впливають на артистів, що виступають.
Як зауважив після свого концерту Женя Галич з гурту "O.Torvald": "Ми цей концерт запам’ятаємо надовго, але ті, в кого через 9 місяців народяться "вертикали", запам’ятають його на все життя".
— Тобто, вже можна спочивати на лаврах?
— Зарано ще! Зараз ми починаємо просувати ідею "вертикальних ресторанів". Адже всі ці готелі, де ми маємо виступати під час турне Україною, можна також трансформувати у вертикальні ресторани.
Ну, припустимо, 3 поверх — український ресторан, 4 поверх — італійський, 5 поверх — китайський. Це новий формат ресторану — ти виходиш на балкон готельного номера, тут тобі грає улюблений артист, на столі смачна їжа, поруч спальня. І все це ізольовано від інших людей.
Запитай зараз будь-якого ресторатора про те, як би він облаштував свій ресторан, якби проєктував його зараз, і він тобі скаже: "У вигляді окремих кабінок та доріжки між цими кабінками". Тобто це саме те, чим і є практично будь-який готель. Ну і головне, чому відпочивати ще рано, якщо вже поставив перед собою завдання підкорення світу, то до цього треба готуватися.
— У якому сенсі?
— Зараз ми розглядаємо одну цікаву пропозицію — відіграти вертикальний концерт на Мангеттені!
Андрій Тараненко