Карантин у Пекіні — вихідні, що затягнулися

Цього тижня в Пекіні відкрилися "Дві сесії" — головна політична подія року в Китаї. До столиці з’їхалися депутати зі всієї країни, синхронним голосуванням вони затвердять бюджет, пакет антикризових заходів та всі закони, напрацьовані за рік. 

Проведення сесій — це також сигнал, що країна продовжить повертатися до нормального життя. Уже зараз на вулиці в Пекіні можна без масок займатись спортом, а після сесій дозволять відкрити навіть дитячі садки.

Зовсім інші настрої були в кінці лютого, коли повідомили, що ці самі "Дві сесії" переносяться на невизначений термін. Таке сталось уперше з 1998 року, коли дати відкриття зробили фіксованими — 3 і 5 березня. Стало зрозуміло: карантин — це надовго.

"Зараз на вулиці в Пекіні можна без масок займатись спортом, а після сесій дозволять відкрити навіть дитячі садки"

Я живу в Пекіні з дружиною, сином і братом. До цього карантин був для нас швидше вихідними з нагоди китайського Нового року, що затягнулись на довше, ніж зазвичай. Та й загалом ми ставились до карантину по-даоськи — за принципом "У-Вей", тобто "недіяння". 

Ми нічого не очікували, а значить, жодні новини не могли нас розчарувати. 

Ситуація в Пекіні відрізнялася від того, що було в Ухані. З 20 мільйонів мешканців столиці хворіло кілька сотень людей, а в нашому районі міста було лише кілька інфікованих. 

Удома був солідний запас масок з часів сильного смогу, ще більше обіцяли видати на роботі. Тож ми почувалися в безпеці й переконували в цьому рідних в Україні.

Я працюю редактором у місцевих ЗМІ, тож організувати роботу з дому було просто. Пояснити ж синові, що тато вдома, але гратися з ним не можна, виявилося складніше. 

У дружини ситуація відрізнялася. Вона сама себе відправила у відпустку, бо працює на себе — у фітнес-студії, яку відкрила два роки тому. 

Тож, коли сесії перенесли, стало зрозуміло: від даоських практик треба відмовлятись і починати робити хоч щось, тим більше, що наближався час орендної плати. Уже скоро дружина вела заняття онлайн, а орендодавці погодилися звільнити від сплати оренди за один місяць. 

"У дружини ситуація відрізнялася. Вона сама себе відправила у відпустку, бо працює на себе — у фітнес-студії, яку відкрила два роки тому.  Уже скоро дружина вела заняття онлайн"

А ще ми зрозуміли, що власна фітнес-студія — справжній скарб під час карантину. 

Ніхто з нас не набрав зайвих кілограмів, а брат навіть скинув кілька, хоча за цей час ми й перекуштували всі рецепти млинців,  які могли знайти в інтернеті.

На кнопках ліфта в будинку з’явилась харчова плівка, їдальня біля роботи почала видавати їжу з собою, а сусідні житлові мікрорайони закрили для сторонніх відвідувачів. 

По той бік барикад опинилася фруктова крамниця, куди ми зазвичай ходили. Хоча всі продукти можна було купити онлайн, свіжі фрукти й овочі ми брали саме в цій крамниці, бо вони там свіжіші й смачніші. Тепер продавець передавав пакети з продуктами крізь ґрати.

"Продавець передавав пакети з продуктами крізь ґрати"

Скоро ґрати з’явились і у нас. Коли кількість хворих за кордоном почала рости, наш дім, в якому живуть лише іноземці, обнесли сіткою, залишивши тільки один вхід. 

Біля нього сиділо два охоронці — один міряє температуру, інший робить відмітки в журналі, поступово записуючи ієрогліф 正 — "рівний": один відвідувач — одна риска. П’ять рисок — і ієрогліф готовий, охоронець переходить до наступного. 

Виявилось, що така каліграфія — зручний спосіб реєстрації відвідувачів: в кінці дня рахуєш кількість ієрогліфів і множиш на 5. 

"Коли кількість хворих за кордоном почала рости, наш дім, в якому живуть лише іноземці, обнесли сіткою, залишивши тільки один вхід"

Поступово виходити з карантину ми почали десь із другої половини квітня. 

Запрацювали кав’ярні. Спершу ми сиділи з дружиною за окремими столиками, потім нам дозволили сидіти разом, а тепер вже виїжджаємо всією сім’єю. 

Щоправда, заходи безпеки досі дуже серйозні. 

Скрізь продовжують міряти температуру, реєструвати відвідувачів, а основне — просять показати спеціальний "код здоров’я". 

"Скрізь продовжують міряти температуру, реєструвати відвідувачів, а основне — просять показати спеціальний "код здоров’я"

Він підтверджує, що з тобою не було зафіксовано жодних ненормальних обставин. Для цього до спеціального додатка потрібно підв’язати паспорт і номер телефону. Можна цього і не робити, але без такого коду тебе нікуди не пустять. 

Також потрібно підтверджувати, що ти не виїжджав за межі Пекіна впродовж останніх двох тижнів, для цього теж є спеціальний додаток. Якщо виїжджав — два тижні самоізоляції. Майже все це ми робимо і в нашій студії. 

Фітнес-центри в Пекіні дозволили відкрити 7 травня. До серпня нам утричі скоротили виплати за соціальним страхуванням і дозволили відтермінувати сплату податків. 

Життя триває. 

До дружини повертаються клієнти, я продовжую працювати з дому, брат вдруге готується продовжити гостьову візу, а син насолоджується вихідними з нагоди Нового року, що так надовго затягнулися. 

І всі ми чекаємо новин про відкриття кордонів, все так само по-даоськи — без жодних планів, але з надією якомога швидше побачити рідних і друзів.