Тест на коронавірус. Як Україна проходить випробування пандемією

Із початком червня та активним послабленням карантину Україна поставила абсолютний  антирекорд нових випадків COVID-19. 758 інфікованих за добу —- такої статистики не було з початку епідемії, і це на 30% вище квітневого плато.

Чи означає це, що пом’якшення карантину було поспішним рішенням? Чи новий антирекорд говорить лише про те, що в Україні почали більше тестувати на COVID-19?       

До тестування на коронавірус в Україні були питання усі минулі три місяці. Перші сигнали про суттєві погрішності в організації процесу були ще на порозі епідемії, коли мали би розпочати тестування тих, хто приїхав з-за кордону, однак до березня жодного позитивного результату на COVID-19 не зафіксували.  

Офіційно перший випадок зареєстрований лише третього березня у Чернівцях. 

Використовували тоді найпростіший і не надто достовірний вид тестування. Необхідних високоточних просто не було.  

Тестів на CОVID-19 всього три типи: експрес-тест, полімеразно-ланцюгова реакція (ПЛР) та імуноферментний аналіз (ІФА). 

На початку епідемії Україна почала застосовувати лише експрес-тест — швидке тестування з виявленням антитіл до збудника. 

Такий тест  має низьку чутливість та не дозволяє виявити збудник, а лише антитіла до нього. Залежно від класу, антитіла починають утворюватися лише на 5-7 день після інфікування (антитіла класу Ig-М) або навіть через два тижні (антитіла класу Ig-G). Саме тому у перші дні існує висока ймовірність хибних результатів.    

Крім того, важлива і якість тестів. Закуплені Україною  експрес-тести виробництва Shenzhen Bioeasy Biotechnology мали низьку точність, всього 30%. Тоді як ідентифікація вірусу такого роду тестами має сягати 80%. 

Такий суттєвий недолік став причиною того, що від цих тестів в березні відмовились уряди Іспанії та Грузії. 

Ще одним недоліком експрес-тестів є той факт, що вони не дають позитивного результату в інкубаційний період, що триває перші два тижні. Тому експрес-тестування не спроможне попередити поширення захворювання, як це роблять ПЛР-тести, що фіксують вірус вже на другу добу після інфікування.  

Полімеразно-ланцюгова реакція — це молекулярно-генетичний метод тестування з виявленням РНК вірусу. Такі тести потребують більше часу (6 годин) і коштують значно дорожче, але мають високу чутливість, тобто збудника хвороби можна легко визначити навіть в незначній кількості біологічного матеріалу. 

Станом на кінець березня було проведено лише 2600 таких досліджень по усій території України. Вже за тиждень кількість таких тестів потроїлася до 7200, тобто по 165 на мільйон населення. 

До квітня Україна була серед аутсайдерів за кількістю проведених ПЛР- тестів у  Європі. 

Один тільки цей факт передбачає недовиявлення хворих на коронавірус і пояснює  вражаюче низькі показники захворюваності в Україні. 

Лише оптимізація лабораторних можливостей на початок травня налагодила до 5 тисяч тестів на добу — і загальна кількість проведених тестів зросла до 111 тисяч. 

Саме на цей період припало загострення епідемічної ситуації та перший піковий сплеск пандемії в Україні. 

Приріст тестування методом ПЛР наглядно демонструє крива на інфографіці нижче. 

Приріст тестування методом ПЛР

Станом на 15 червня загальна кількість проведених ПЛР-тестів зросла до 500 тисяч, що в перерахунку на мільйон населення — 11,3 тисяч. 

Для порівняння, у сусідній Польщі, з населенням 38 мільйонів осіб, проведено 1 мільйон 188 тисяч тестів, тобто 31 тисяча на мільйон осіб. Іншими словами, в три рази більше, ніж в Україні. 

Попри відчутний приріст кількості проведених тестів, цього все ще недостатньо для відображення реальної картини епідемії в Україні. Українські тест-системи виробництва "Укргентех" замість заявлених 96% чутливості по факту давали лише 50%. Попередньо розіслані в регіони тести були відізвані. Звісно, на верифікацію та відкликання пішов час. 

Найбільше тестів зробили 29 травня – 14,5 тисяч. В той же час, найменше –  відразу після Великодня – 982. 

Нерівномірність тестування пояснюється віддаленістю амбулаторій, завантаженістю та рівнем автоматизації лабораторії. 

Очікування результатів від моменту забору проб для аналізу часом може розтягнутися до двох тижнів. Такі затримки у часі спотворюють загальну картину пандемії у країні та сприяють розповсюдженню збудника, адже пацієнти, яких  тестують, не проходять обов’язкової обсервації на період очікування результату.  

У інтерв'ю "Українській правді" очільник Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я Ігоря Кузін припускає, що через безсимптомний перебіг вірусу показник недовиявлення в Україні складає 30%. Однак за даними ВООЗ, цей показник зазвичай коливається між 40-60%. 

Кількість і якість проведеного тестування прямо пропорційно впливає  на кількість підтверджених випадків COVID-19. Іншими словами, - чим більше ми тестуємо, тим більше хворих ідентифіковано.

Станом на 15 червня в Україні зафіксовано 32276 позитивних результати. 

З цього графіку можна зрозуміти, що завдяки своєчасному карантину ми оминули італійський та іспанський сценарії із перевантаженням медичної інфраструктури. 

Звісно, варто зважати на той факт, що переважна більшість летальних випадків на Апенінах і Піренеях були у віковій групі 80+. На жаль, до такого віку в Україні мало хто доживає. 

Сходження з плато збіглося з першим етапом скасування карантину в Україні.

Однак реальною причиною пом’якшення заборон було не покращення  епідеміологічної ситуації, а тиск на владу з боку малого та середнього бізнесу і значний економічний спад. 

На брифінгу 23 травня о 9 годині ранку Міністр охорони здоров’я Степанов повідомив, що Київ не готовий до другого етапу пом'якшення через "високий показник інцидентності" (15 при дозволеній 12). 

Та вже за три години, о 12:00, кількість нових випадків на 100 тис. населення знижується до 11,7, і це дозволяє столиці перехід на наступний етап. 

Схожа ситуація спостерігалась 3 червня, коли уряд оголосив про чергове пом'якшення карантину. Утім загальна епідеміологічна картина демонструє необґгрунтований поспіх.

Окрім згаданих експрес- та ПЛР-тестів, з середини травня українські лабораторії почали використовувати ІФА-тести. 

Тривалий час в Україні не було розроблено алгоритму, що дозволив би захопити широкі верстви населення. Панацеєю став законопроєкт №3380, що  передбачає масове тестування контактних осіб і груп ризику.  

Вищезгаданий закон передбачає безкоштовне тестування методом ІФА для медиків та поліції, але для більшості українців такий тест обійдеться майже у  600 гривень. 

Цей метод, як і експрес-тести, визначає наявність антитіл різних класів (IgA, IgM, IgG) до збудника. Він високоспецифічний, дешевший за генетично-молекулярні методи та більш розповсюджений в українських лабораторіях. 

Результати такого тестування мають більше статистичне значення, ніж профілактичне. Наявність того чи іншого класу антитіл допомагає охарактеризувати перебіг хвороби,  фіксує пацієнтів, що уже перехворіли та стан імунітету до збудника. 

Відеоблог "Як влада постійно обманює з коронавірусом?"

Процес тестування потребує додаткового аналізу і подальшого глибшого вивчення у майбутньому, адже  на початку пандемії надто багато хибних висновків було зроблено, які забрали життя десятків тисяч людей по всьому світу.

Особливість епідемічного плато в порівнянні із піком полягає в тому, що епідемія триваліша, проте завантаженість медичних установ менша.  Саме цього ефекту намагаються досягти більшість країн світу, що борються із пандемією. 

Утім, плато легко може стати трампліном, якщо не дотримуватися карантину чи різко його пом'якшити, як це відбулося у Ірані та Бразилії. Ідентичну ситуацію ми спостерігаємо і останній тиждень в Україні. 

Загалом у світі — понад 8 мільйонів інфікованих, при цьому 16  червня добовий приріст сягнув 143 тисяч, що є найбільшим за весь період пандемії. Тому знімати маски і рукавички ще зарано.