Фермер: Спочатку напрягся, а потім зрозумів, що ця криза для мене — плюс 

"Мені не подобається слово "імпортозаміщення", але це те, що зараз відбувається у галузі" — каже 33-річний підприємець Сергій Молчанов.

Оселившись за містом, він створив власну ферму. Маркетолог за фахом, хлопець спочатку вирощував екзотичні овочі, а потім захопився квітами. 

У передмісті Києва він культивує локальні квіти, а стиль власних букетів жартома називає "сільський шик".

Цієї весни підприємець не мав часу на відпочинок — поки у Нідерландах викидали на сміттєзвалища тисячі тюльпанів, Сергій ледве встигав обробляти замовлення. 

Чому його обійшла скрутна доля колег по ринку, Сергій розповів у інтерв'ю Українській правді SOS.

— Квітка — це не річ першої необхідності. Здавалося б, через зменшення доходів у населення навесні твої справи мали б бути не дуже, але все навпаки. Чому?

— Я і сам був дуже здивований. Різноманітні заходи і події зупинилися: ані весіль, ані днів народжень, декоратори як замовники відпали.

Лише на один березень в мене було заплановано шість заходів.

Тому, трохи поміркувавши, я вирішив створити фермерський мікс — це така пропозиція з квітів, які в мене будуть у наявності, я сам роблю з них букет і доставляю адресною доставкою замовникам у Київ. Це може бути, наприклад, якісь дорогий ранункулюс зі звичайним маком або травою з поля.

Адресна доставка — це найбільш важкий відрізок роботи. Затори, спека...

До того я переважно працював із індивідуальними флористами і займався гуртовими продажами. 

"Я вирішив створити фермерський мікс — це така пропозиція з квітів, які в мене будуть у наявності, я сам роблю з них букет і доставляю адресною доставкою"

— І пішли замовлення? 

— Величезна кількість! І це в карантин. Я був шокований. По-перше, я не очікував, що інстаграм — це такий потужний канал продажів.

— Як це? Ти ж маркетолог.

— Так, але в мене не було в тому необхідності, завжди були замовники і без того. А тут карантин, і треба було вигадувати щось нове. 

Я порахував математику, побачив, скільки такий букет може коштувати із урахуванням доставки. Але все одно не міг зорієнтуватися, скільки людина ладна викласти за букет?

Середню вартість зробив 500 гривень. Але люди просили мене зробити їм такий самий на більшу суму, на 800 гривень, наприклад. Я був вражений.

— Мабуть, закінчилися інші радощі в цей період, і ті, хто могли собі це дозволити, хотіли побалувати себе хоча б квітами.

— Радості закінчилися, але ж разом із радостями у людей закінчилися робота і дохід. А купувти стали більше. Мій ентузіазм на цьому фоні дуже зріс, зізнаюсь, мене супер мотивує, коли я бачу реакцію людини на свою роботу.

"Середню вартість букету зробив 500 гривень. Але люди просили мене зробити їм такий самий на більшу суму, на 800 гривень, наприклад. Я був вражений"

— Як ти сам собі пояснюєш зростання попиту? 

— По-перше, Україна змінилася. 

У нас виросло нове покоління з новим ставленням до своїх інтер'єрів. Вони хочуть бачити красу вдома. По-друге, в Україні є традиції дарувати квіти на день народження, всі інші свята, та навіть на поминки, чого не скажеш, наприклад, про Сполучені Штати. 

А по-третє, є тренд на локальне. 

— Я так розумію, ти зараз не про півонії від наших бабусь на риночках.

— Місцеві квіти наших бабусь ніхто не відміняв. Але ж такі квіти стоять у вазі недовго. 

Останніми роками наші виробники почали купувти гарний посадковий матеріал за кордоном, брати уроки та привозити сюди голландців, щоб зрозуміти, як зробити так, щоб у квітів була стійкість. Адже в Нідерландах селекціонери працюють над сортами довгі роки, домагаючись їх досконалості. 

— Що зараз коїться у Нідерландах? Світлини звідти, на яких зображені тисячі понівечених тюльпанів, були вражаючими. 

— Наразі вже все добре, я гадаю, що це була трохи перебільшена інформація. Ви ж розумієте, коронавірус короновірусом, а природа природою: квітка продовжувала зростати, вона не могла зупинитися, як зупинилися ми з вами у карантин. 

У Нідерландах промислові теплиці. Ти можеш працювати з дому, але система поливу запускається, освітлення вмикається. Якщо ти не зріжеш квітку, загине весь клубень, все коріння. 

До того ж їхні квіти — це аукціонний товар, який продається через біржу. Не знаю, які там були збитки, але знаю точно, що маржинальність цієї справи дуже добра.

"Останніми роками наші виробники почали купувти гарний посадковий матеріал за кордоном, брати уроки та привозити сюди голландців, щоб зрозуміти, як зробити так, щоб у квітів була стійкість"

— Які квіти ти вирощуєш?

—  Я не вирощую тюльпанів у липні, чи бузок у січні. Наразі в мене півонії, мак, весною був ранункулюс, і вже з'явилися літні квіти, як-от: космея, цинії, георгіни. Я фанат сезонних квітів, це інший аромат, інша якість.

Весь свій посадковий матеріал привожу з Америки та Азії. 

— А як наразі будеш привозити? 

— А яка проблема? Кордони не закриті, возять всі, але машини йдуть довше. Раніше інколи я і сам привозив якусь маленьку пачку насіння із своїх мандрівок. Але, взагалі-то, насіння не можна провезти просто так, воно потребує сертифікації. Мені і не треба, в мене все є, а в наступному сезоні, гадаю, все вже буде добре.

"Я фанат сезонних квітів, це інший аромат, інша якість.Весь свій посадковий матеріал привожу з Америки та Азії"

— Це твій основний дохід? Чому взагалі ферма? Ти молодий хлопець, маркетолог, динамічна професія. І раптом зміна стилю життя, ферма, село за Києвом, квіти...

— Наразі я вже виходжу на той рівень, щоб це був мій основний дохід. Я постійно мріяв про власну ферму, як тільки переїхав за місто. Заробив грошей на маркетингу і купив будинок, дуже багато сил та часу вклав у те, щоб у мене було там гарно та затишно. 

Привозив з Америки насіння всіляких незвичайних овочів. Перший в Україну привіз базилік з ароматом кориці та тайський базилік холлі, жовту моркву та жовтий буряк. А зараз всі стали гурманами і хочуть навіть у звичайній моркві бачити щось незвичне. 

Потім почали з’являтися рідкісні квіти та кущі. Мої друзі декоратори почали просити мене поділитися всім цим із ними. А потім, аби підкріпити знання, пішов до школи флористики, щоб розуміти технічні нюанси. Так і почалося. Я самоучка.

Сьогодні в мене є компаньон, ми зробили теплиці. У нас із ним цікавий симбіоз – він знає, де знайти тракториста, як і коли зорати землю, як правильно зробити полив та тінь. А я відповідаю за естетику. 

"Узагалі-то я був жорстким прихильником карантину, не бачився ні з ким, сидів за містом, займався фермою. З одного боку я інтроверт, а з іншого — ну дуже люблю своїх друзів і дуже сумував за ними"

— Люди, які провели цей карантин у власних будинках, і ті, хто вимушені були сидіти в чотирьох стінах — це як два різні табори. Гадаю, що в цей час ти мав чудову нагоду повністю присвятити себе догляду за квітами. 

— Ще жодного разу не пошкодував, що свого часу інвестував частину заощаджень у дім. Але життя за містом коштує і грошей, і часу. 

Я не користуюсь громадським транспортом, не ходжу до торговельних центрів, купую їжу раз на тиждень. Я так звик, вісім років так живу.

Узагалі-то я був жорстким прихильником карантину, не бачився ні з ким, сидів за містом, займався фермою. З одного боку я інтроверт, а з іншого — ну дуже люблю своїх друзів і дуже сумував за ними. 

— Яких сюрпризів ще очікуєш від цього року? 

— Ринок дуже зміниться, все піде у бік локалізації, і я це дуже вітаю. Спочатку напрягся, а потім зрозумів, що ця криза — це для мене плюс.

Якщо у вас є історія про те, як COVID-19 та карантин змінили ваше життя, напишіть нам листа із темою "Моя історія" на sos.pravda007@gmail.com