Виробник масок і антисептиків: Приїздили з Китаю люди з готівкою готові купити будь-який об'єм

Одесит Павло Астахов займається виробництвом медичного одягу. 

З початком карантину він переорієнтував бізнес на пошив масок та виробництво  антисептика, зберіг колектив та уникнув масових скорочень.

Але заробити так і не вдалось.

"Економіка всього цього близька до нуля" — запевняє Астахов. 

SOS pravda розпитала підприємця про його антикризові методи, виробництво медичних масок та антисептика та про те, як це пов’язано із масштабуванням бізнесу в кризу. 

— Розкажіть про вашу бізнес-модель. Скільки часу вже займаєтесь створенням одягу для медичного персоналу, де реалізовуєте вашу продукцію?

— Ми на ринку вже 5 років. Спочатку працювали тільки на експорт,  а з 2017-го почали розвивати роздрібну мережу — і за три роки відкрили 7 фірмових магазинів по Україні і один в Румунії. 

Якщо казати про долю ринку, ми займаємо десь 8,5%, експортуємо у 12 країн. Наш середній чек — 900 гривень. 

— Ваші основні клієнти — це лікарі?

— Це лікарі державних лікарень, приватної практики та працівники б’юті-індустрії. Деякі державні лікарні виділяють бюджети на закупівлю одягу для працівників, але ці бюджети малі, відповідно, і якість одягу така ж. 

Це може бути, наприклад, банальний халат із двома кишенями собівартістю 200-300 гривень.

Тому більшість з лікарів згодні на те, щоб заплатити з власної кишені, але отримати якіснішу та гарнішу річ. Наш костюм витримує 1800 прань, а це 5 років роботи.

Величезне значення має якість полотна, якість пошиву і якість посадки. З цього і складається ціна.

— Який склад вашого штату? Чи всіх вдалося зберегти через карантин?

— Ми маємо більше 70 швачок та 2 конструктора, ще 50 людей працює на продажах. Тим працівникам, хто мали працювати в офлайн-магазинах, які закрилися, ми виплачували певну долю від їхньої ставки під час карантину. Скоротили лише двох людей.

— У березні ви перепрофілювалися на пошив масок та розлив антисептика, попит на які був шалений. Як це позначилось на зростанні бізнесу?

— Ніяк. Так, попит був, але середній чек зменшився майже у 10 разів і став 100 гривень. До того ж, ми фінансово постраждали від того, що закрили магазини, дилери почали панікувати, але все це тривало 2-3 тижні. Згодом ситуація вирівнялась — і 12 квітня ми вже відкрили три свої магазини.

— Відкрили магазини посеред карантину?

— Ми товари медичного призначення, нам це було дозволено за умов не більше 5-х людей у приміщенні та щогодинного провітрювання.

— Які ваші фінансові втрати через карантин, підраховували?

— У березні ми просіли на 50%, в квітні на 65%. Травень прогнозуємо із мінус 30% від звичного обороту. 

Я вважаю, що у червні ще буде спад, а в липні вже вийдемо на звичні показники. Але є ще і сезонний фактор. У нас завжди серпень–вересень — це пік продажів.

— Яка економіка у виробництві масок? Наскільки швидко вам вдалося налагодити цей процес, і де брали полотно, дефіцит якого спостерігався в усьому світі?

— Із пропозицією шити маски до нас зверталися ще в лютому. 

Запити були також і з Китаю — приїздили люди з готівкою і готові були купити будь-який об’єм. Вони шукали виробництво для себе тут, в Україні.

Стандартна ціна, яка дорівнює від 80 копійок до 1 гривні, у лютому піднялася до 2-х гривень.Так ми зрозуміли, що насувається щось неконтрольоване, і закупили це полотно наперед. Але вже тоді вартість була сильно завищена.

— Як саме полотно змінювало ціну впродовж цих місяців?

— В березні воно виросло у вартості до ста разів. Але купити його стало абсолютно неможливо. 

Масок типу штамп також практично не було у продажу. Придбати готові теж стало неможливим, адже всі вітчизняні виробництва на початку березня були розписані на 6 місяців наперед. Чекати з Китаю — це 40 діб.

Тому багато хто почали закуповувати і шити маски не з медичного полотна, а з агроволокна, яке використовують для того, щоб накривати врожай, аби зберегти температуру. 

Однак носити таку маску неможливо, людина пітніє відразу.

"Ми маємо більше 70 швачок та 2 конструктора, ще 50 людей працює на продажах. Скоротили лише двох людей"

— Скільки часу займає створення однієї маски?

— Якщо це робить автоматичний апарат, то це 100 штук за хвилину, собівартість — 1 гривня, не враховуючи полотна. Такий апарат до пандемії коштував 9 тисяч євро, зараз — 75 тисяч євро.  Якщо це ручна праця, то це 100 штук за всю зміну.

— Мабуть, ви бачили у фейсбуці відео, де знято, як в Індії виробляють маски у підвальних приміщеннях. Товар, який має захищати від мікробів, створюється в абсолютно антисанітарних умовах і скидається прямо на брудну підлогу.

— Хочу запевнити, що в нас все відбувалося стерильно. Ми купили вакууматор та інфрачервону лампу. Постійне вологе прибирання приміщення та дезінфекція рук швачок.  

— Щодо розливу антисептика – як цей напрям організували?

— На початку березня його просто не стало, ми об’їздили все місто. Потім сіли з дружиною, обговорили. За півдня знайшли постачальників, які продавали сертифіковану сировину, закупили тару і почали розливати. 

На наступний день ми вже забезпечили своїх робітників та їхні родини антисептиком, і також почали продавати.

— Розливали вручну?

— Так, тому що обладнання знайти було неможливо.

— Вдалося заробити? Адже вважається, що виробники антисептика та масок озолотилися за цей період.

— Я б не назвав такий бізнес рентабельним, адже тара подорожчала в шість разів. Собівартість сировини була дві гривні, а флакона — двадцять одна.

— А наскільки важко було знайти сертифікованого постачальника?

— Украй важко. Такі постачальники були перевантажені, і додзвонитися до них було майже нереально. А ще важче було знайти тих, у кого можна було купити сировину безготівково через договір поставки.

— А чому не стали шити захисні костюми для лікарів? Тим паче, ви були в Одеському штабі протидії COVID-19.

— Поясню. Костюм, який відшивається на машині, небезпечний для лікаря, тому що товщина голки, яка його відшиває, більша за молекулу вірусу. Ці костюми мають бути штамповані тільки на спеціальному обладнанні.

У нас такого обладнання немає, а займатися цим тільки заради того, щоб продати, ми не хотіли.

— Зараз ви відкриваєте нові філіали в декількох містах. Посеред кризи ви також купили конкурента. Частина наших читачів зробить висновки, що це масштабування — наслідок заробітку на масках та антисептиках під час паніки.

— Ні, це зовсім не пов’язані речі. 

Ми давно планували відкриття нових магазинів, криза лише відтермінували це. А конкурент сам вийшов на нас і запропонував його викупити. Каже, що не драйвить його більше цей бізнес.

— Виходить, що, в першу чергу, ви хотіли допомогти подолати дефіцит. А як реагували на закиди, які іноді лунали у суспільстві, мовляв, виробники масок та антисептиків наживаються на паніці?

— В нашому випадку говорити про комерцію недоречно, адже економіка всього цього близька до нуля. 

Звісно, неприємно було таке чути. Але важливо те, що ми зберегли наших людей і дали їм роботу, а також допомогли багатьом отримати те, чого просто неможливо було знайти.

— На вашу думку, що саме допомогло вам встояти у цей буремний період? Ваш антикризовий рецепт?

— Найголовніше — це особиста ефективність, частину процесів я відразу перетягнув на себе, підтримую активну комунікацію з першими особами ключових клієнтів. Ми всі стали більш ефективними в нашій команді, плюс постійно навчаємось. 

Також важливі вміння швидко приймати рішення та реалізовувати їх. На цей період ми збільшили рекламні бюджети втричі і вдвічі збільшили штат онлайн-працівників. Транслюємо турботу і донині продовжуємо кожному клієнту дарувати маску.

Якщо у вас є історія про те, як COVID-19 та карантин змінив ваше життя, напишіть нам листа із темою "Моя історія" на sos.pravda007@gmail.com