Олександр Альба: Ми змушені конкурувати з авіакомпаніями, які отримали мільярди держпідтримки під час пандемії 

Олександр Альба є співзасновником компаній у туристичному та авіаційному бізнесі — двох галузей, які пандемія зруйнувала майже вщент.

Навесні та влітку він цілодобово був зайнятий вирішенням операційних питань, в які глибоко занурений не лише Олександр, а й уся його родина. 

На рахунку SkyUp — повернення близько 100 людей з Уханя, низка евакуаційних рейсів та польоти до Китаю за засобами індивідуального захисту на початку пандемії. 

Авіакомпанія зіштовхнулась із коронавірусом у півторарічному віці. За цей час вона стала сьомою найдинамічнішою авіакомпанією Європи за версією британського вісника The Anker Report. 

"Я знаю, як привезти до України іноземців, а разом із ними — 100 мільйонів доларів" — каже людина, якій точно не позичати завзятості та енергії.

Збитки на десятки мільйонів доларів не пригнічують його, але український бізнесмен не розуміє, як йому конкурувати на вітчизняному ринку з іноземними авіакомпаніями, які отримали мільярди держпідтримки. 

"У минулому році ми сплатили 200 мільйонів гривень податків та зборів. У цьому році мали заплатити 400 мільйонів. Але натомість нам загрожує банкрутство, а державі — мінус 100 мільйонів гривень через те, що всі наші 1300 високооплачуваних спеціалістів стануть на біржу праці " — розповідає бізнесмен.

— Чи підрахували ви вже збитки, завдані вам пандемією? 

— По Join UP! не підраховували, а по SkyUp — це 30 мільйонів доларів до кінця серпня. 18 мільйонів із них ми втратили ще до червня. У червні польоти потроху відновлювалися, тому збитки за ці два місяці літа трішки скоротилися. 

Я дивлюсь навколо на інших підприємців та галузі, на уряд і чесно кажу: мені здається, що нам разів у десять важче, ніж усім. 

Зараз ми будемо оновлювати цифри збитків, бо вже абсолютно зрозуміло, що вересень буде гіршим за серпень.

— Чому? Через закінчення туристичного сезону?

— А ще через відміну хасидської програми — це божевільний удар на кілька мільйонів доларів. Після цього закрили кордони для іноземців. У нас була запланована низка спеціальних евакуаційних рейсів — Баку, Тбілісі, Ташкент, Єреван — це, мабуть, єдине, що допомагало нашій компанії більш-менш нормально почуватися в цей період. 

Це не надприбуткові рейси, але це рейси, на яких ми не втрачали гроші. На кожному з таких рейсів 130-140 осіб були іноземцями.

— А чому ви називаєте ці рейси евакуаційними? 

— Баку та Тбілісі забороняють в'їзд навіть власних громадян. Тобто рейси продаються з одностороннім завантаженням, вони йдуть повними звідти до України. Тому ми їх називаємо спеціальними, евакуаційними, репатріаційними. 

— Який ваш найгірший сценарій для національної авіагалузі на найближчі часи? 

— Ви знаєте, я чую розмови навколо, бачу, що важко всім. Візьмемо для прикладу кінотеатри. Із ким конкурує мережа кінотеатрів? Із такими самими людьми, як вони самі, які працюють в однакових умовах. А з ким конкуруємо ми? Ми конкуруємо з Wizz Air, який отримав 440 мільйонів фунтів фінансової допомоги. Це майже 800 мільйонів доларів. І сьогодні вони літають із завантаженням 20-30-40 пасажирів. 

Lufthansa отримала 9 мільярдів євро. Air France та KLM — 12 мільярдів. Деякі країни надають субсидії на внутрішні перельоти. А в нас досі внутрішні перельоти обкладаються ПДВ, через що переліт до Варшави коштує дешевше, ніж усередині країни.

Як нам діяти за таких обставин? 

— Але ви ж розумієте, що справа не в самому лише бажанні допомогти. Об'єктивно, як ви вважаєте, яку допомогу мав би виділити уряд авіакомпаніям у нинішніх умовах? 

— В усьому світі авіакомпанії отримали два пакети допомоги: перший — це безповоротна фінансова допомога. Вона йде на зарплати, на лізинг, на оренди офісів задля того, щоб компанія не вмерла. І після цього їм ще й виділили під державні гарантії величезні кредити. Ми не отримали ані першого, ані другого. Ми не отримали жодної копійки. 

У мене лише оренда одного літака коштує 300 тисяч доларів, і в нас таких літаків одинадцять. У структурі моїх витрат оренда офісу — це копійки. 

Враховуючи те, що ми не мали заборгованості перед жодним державним підприємством і лише за півтора роки роботи сплатили 200 мільйонів гривень податків, я вважаю, що наш уряд мав іще вчора надати якусь мінімальну безповоротну фінансову допомогу для того, щоб підтримати чималого роботодавця. Або ж хоча би під державні гарантії надати кредит у потрібному обсязі. 

Ми хочемо отримати підтримку, ідентичну тій, яку ми повернемо у скарбницю впродовж півтора року нашої роботи. Адже зараз нам потрібно просто вистояти. 

— А ви намагалися отримати кредити? Аеропорт "Бориспіль" та "Аерорух" їх уже отримали, наприклад. 

— "Аерорух" отримав кредит від ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку — ред.). 

Ми звертаємось сьогодні до профільних міністрів та міністерств і просимо кредити. Сподіваємось, що нас почують. Я просто хочу сказати, що зараз немає нікого, кому було б важче, ніж нам. Жоден бізнес сьогодні не конкурує всередині країни з бізнесами, які отримали мільярди підтримки. 

Українські авіакомпанії можуть просто не витримати цього локдауну, і вони підуть. Не виключаю, що натомість можуть з'явитися нові авіакомпанії, які не несли втрат під час пандемії. 

— SkyUp — це соціально відповідальний бізнес. Яких змін зазнав ваш штат у цей період?

— Він скоротився менше ніж на 10%. Ми також найняли 12 осіб на керівні посади під розширення проєктів. Мабуть, ви чули, що в США та Європі деякі авіакомпанії скоротили 30-50% працівників. Але ми намагаємось зберегти наш суперперсонал, бо розуміємо, що, якщо ми їх звільнимо, їм просто нікуди буде піти. 

Так, ми дійсно дуже соціально відповідальний бізнес. Коли ніхто не захотів вивозити наших співвітчизників з Уханя, це зробив SkyUp. 

Те ж саме і з Тревізо. Ми перші зголосилися допомогти у постачанні засобів індивідуального захисту. Платимо всім своїм партнерам, маємо нуль боргів. 

І це очевидно: ми той бізнес, який заслуговує підтримки. 

— Чому ви пішли на те, щоб евакуювати людей з Уханя та Тревізо? 

— Тому що нам не байдуже. Ми той бізнес, де власники на сто відсотків знаходяться в операційному управлінні, і ми прагнемо побудувати найкращу авіакомпанію в Європі, а потім і в світі. А ще ми прагнемо відкривати Україну іноземцям, бо це одне з головних джерел наповнення бюджету. 

Коли всі країни стали вивозити своїх громадян з Китаю, міністр інфраструктури зібрав за круглим столом всіх авіаперевізників і спитав, хто готовий вивезти українців з Уханя. Усі відмовилися, крім нас. Хоча на той момент наші співробітники ще побоювалися всього, що пов'язано з COVID-19. 

Коли ми повернулися у свій офіс та поставили питання кільком екіпажам, хто з них готовий летіти, усі погодилися. Усі! Розуміючи, що в разі технічної несправності на шляху з Уханя нам ніхто не дасть можливості випустити людей у Казахстані, де ми сідали на дозаправку, ми відправили на цьому борту техніка із посиленою технічною аптечкою. Готувалися до цього рейсу дуже ретельно. І, мабуть, ви пам'ятаєте сумну історію зустрічі цих людей у Санжарах. 

— Це важко забути. Наразі спостерігаємо великий ріст захворюваності на COVID-19. Угорщина та Словаччина закрили кордони, в Іспанії — друга хвиля. Тобто є вірогідність того, що кордони знову закриються. Чого очікуєте, до чого готуєтесь? 

— Я думаю, що до кінця року буде винайдена вакцина. Перший квартал 2021-го року піде на те, щоб виготовити 5-6-7 мільярдів вакцин, і з квітня світ почне відновлюватися, а до COVID-19 почнуть ставитися спокійніше. Але наслідки…

Запевняю вас, що США подолає економічні наслідки коронакризи максимум за два роки. Україна не впорається і за десять років, якщо сьогодні не зрозуміє, що треба допомогти бізнесу, який завтра буде відновлювати країну. 

— Наскільки гостра конкуренція наразі між вами та МАУ? Коли у травні Баришівський суд намагався позбавити вас ліцензії, тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян побачив у цьому рішенні сліди співвласника МАУ Ігоря Коломойського.

— Ми не конкуруємо з МАУ. Я ніколи не кажу щось погане про конкурентів. У нас різні бізнес-моделі. Хоча, вочевидь, та історія без них не обійшлася, але як до авіакомпанії я до них ставлюся абсолютно рівно. 

У найближчому майбутньому, я вважаю, нашими конкурентами стануть високоефективні та технологічні іноземні перевізники, які швидко змінюють  рейси, пильно слідкують за вартістю. 

Але і перед цими компаніями в нас є переваги — наш флот значно комфортніший. В усіх літаках ми встановили нові тонкі крісла, які збільшують простір для ніг, на бортах використовуються найдорожчі килими та штори швейцарського бренду, на наших крилах встановлені спеціальні прилади, які дозволяють зменшувати витрати палива та шкідливі викиди в атмосферу. 

Ми створили свій пасажирський хендлінг, бо нам не сподобалось, що підрядник однаково бездушно обслуговував що нас, що інші авіакомпанії. Зробили окрему стійку для сімейної реєстрації. 

У Flight Radar рейтинг SkyUp — 84%, у МАУ — 67%. Любов до клієнта — це та наша перевага, яку перевершити не зможе жодна авіакомпанія, тому ми спокійні.

— Мушу зазначити, що, дійсно, на вашій фейсбук-сторінці я побачила безліч вдячних слів від реальних людей, яких ви евакуювали з різних країн. 

— До того ж, Join UP! багатьом продовжував перебування в готелях за свій рахунок, щоб ті, у кого закінчився проплачений термін, дочекалися евакуації не на вулиці.

— Розкажіть про атмосферу, яка панувала у вашій родині на початку всіх цих подій.

— І я, і моя дружина, і мої батьки, і брат — ми всі закохані у власну справу і за потреби готові у будь-який час дня та ночі зібратися для вирішення питання. Моя робота — це і є моє хобі, і наші топ-менеджери поділяють таке ставлення. Ми всі дуже дружні та з повагою ставимося одне до одного. Цю корпоративну культуру підтримуємо і в компанії. Із 1297 співробітників я особисто знаю 90%.

Ми були першим туроператором в Україні, який призупинив відправку туристів за кордон за чотири дні до того, як стало відомо про закриття кордонів. Відразу наша служба підтримки почала обдзвонювати туристів і повідомляти про те, що путівки заморожуються і ними можна буде скористатися пізніше. 

— Як ви дізналися про рішення президента закривати кордони?

— Як і всі, із засобів масової інформації. Пам'ятаю, як о 22.30 я зателефонував Дмитру Сєроухову, генеральному директору Join Up!, і сказав, що ми просто не можемо відправляти людей, аби завтра вони змушені були повертатися назад. А вже за дві доби ми почали евакуювати тих, хто знаходились за кордоном. 

Так само і з вантажними рейсами — ми стали першою авіакомпанією у світі, яка почала возити вантажі у пасажирських літаках. Я особисто зв'язався з Боїнг, дійшов до президента компанії і отримав від нього на це згоду. Через 6 днів з моменту виникнення ідеї ми вже полетіли. Тільки за квітень-травень виконали 111 вантажних рейсів. 

Наші літаки змогли перевозити вантажі у 5-6 разів дешевше, ніж ІЛ-72, які є у Укроборонпрому і витрачають набагато більше пального. 

— Шість місяців цілодобового цейтноту. Який ваш особистий секрет у витримці цього режиму?

— Мені дуже легко, бо ми всі вп’ятьох із членами моєї родини працюємо в одному кабінеті. Тобто я не сумую за родиною, ми знаходимося разом 17 годин щодня. 

А зазвичай для людини і є найважчим цей дисбаланс між необхідністю багато працювати і бажанням частіше бачити родину. 

Я маю юридичну освіту і до першої практики мріяв стати прокурором. А сьогодні не уявляю, що можу займатися чимось іншим, крім авіації та туризму. Дуже сильно люблю свою справу. 

Тетяна Мерцалова